Коли Singleton дійсно виправданий?

Singleton виправданий лише тоді, коли наявність єдиного екземпляра логічно необхідна і не порушує модульність системи.

#Глобальні системні ресурси

Наприклад, логер, менеджер конфігурації, драйвер підключення до БД, пул потоків. Тут дійсно має існувати один об'єкт, що керує спільним станом.

#Апаратні або зовнішні інтерфейси

Під час взаємодії із зовнішніми пристроями (принтер, порт, датчик) важливо мати єдину точку доступу, щоб уникнути конфліктів при одночасному зверненні.

#Інфраструктурні сервіси

Системи кешування, маршрутизації, шини подій, планувальники задач - усе, що забезпечує роботу решти логіки і не залежить від бізнес-контексту.

#Коли життєвий цикл легко контролювати

Якщо застосунок невеликий, а Singleton не створює проблем із тестуванням (наприклад, у desktop- чи embedded-сценаріях), його використання спрощує структуру.

Висновок: Singleton виправданий, коли єдиність об'єкта закладена в самій природі задачі і коли альтернативні рішення (DI, фабрики, контексти) надлишкові. В інших випадках його краще уникати, щоб не створювати прихованих залежностей і жорсткої зв'язаності.