Що таке «Distributed Monolith»?

Distributed Monolith («розподілений моноліт») - це антипатерн, за якого система зовні виглядає як набір мікросервісів, але фактично поводиться як єдиний моноліт.

#Суть

Сервіси формально розділені, але мають жорсткі залежності:

• вимагають одночасного деплою,
• сильно пов'язані API-викликами,
• не можуть працювати незалежно.

По суті: система отримала складність розподіленості, мережі, DevOps, оркестрацію, але не отримала переваг мікросервісів: автономності і гнучкості.

#Ознаки «distributed monolith»

1. Сервіси не можуть розгортатися окремо: зміна одного вимагає перекомпіляції інших.
2. Забагато синхронних викликів: кожен запит «чіпляє» ланцюжок із 5-10 сервісів.
3. Спільні бібліотеки або БД: зміна схеми ламає все.
4. Немає незалежного версіювання: усе релізиться «одним великим комітом».
5. Часті каскадні помилки: падіння одного сервісу валить усю систему.

#Чому це погано

• Втрата незалежності і масштабованості.
• Релізи і тестування стають складнішими, ніж у монолiту.
• Система перевантажена мережевими викликами і DevOps-складністю без вигоди.

#Як уникнути

• Розділяти сервіси за bounded context.
• Використовувати асинхронну комунікацію і чіткі API-контракти.
• Ізолювати дані і релізи.
• Впроваджувати тести контрактів між сервісами.

Підсумок:

Distributed Monolith - це «моноліт, розрізаний мережею». Він складний, крихкий і втрачає сенс мікросервісної архітектури. Головна ознака - залежність між сервісами сильніша, ніж їхня автономність.